Ви знаходитесь тут:
Головна
Батькам першокласників

Поради батькам майбутніх першокласників

Що обмежує успішність дитини?

Результат успішного yавчання значною мірою залежить від працездатності учня, адже - засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має "робочий" тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.

Серед причин, які обмежують успішність у навчанні, одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров'я. Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигне відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимоги виявляються для неї надмірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводять до формування хронічної втоми. Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з'являється негативне ставлення до школи.

На зниження рівня дитячого здоров'я впливають:

- погіршення екологічної обстановки;
- збільшення питомої ваги "синтетичного" харчування, насиченого консервантами та барвниками:
- шкідливий вплив електронної та радіотехніки, побутової хімії;
- зменшення фізичних навантажень;
- "стресогенне" напружене міське життя.

Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції; хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці захворювання, які, на перший погляд, не є надто небезпечними, насправді стають причиною хронічного отруєння організму і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі і розумових. Важливою причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково – м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того моменту, поки організм знову набуде гармонійної рівноваги. Тим більш уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки, надмірно опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою теж позначається на її успішності.

Як зберегти здоров'я, життєрадісність в умовах навчання?

Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог до режиму навантажень з реальними можливостями учня, з особливостями його здоров'я і працездатності. Тож завдання батьків - не лише зрозуміти. Підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки (а при необхідності а усієї родини), щоб шкільні навантаження не призвели до неврозів, порушень постави та зору тощо.

Варто замислитися про режим дня. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома, відпочинку, достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізкультурних занять; регулярного повноцінного харчування; повноцінного, достатнього та тривалістю сну.

Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров’я учня... Часте недосилання – одне з причин перевтоми і неврозів у школярів.

А потреба уві сні така: для 6-7-річок - 10-11 годин, для учнів 8 років і старших - не менше 9,5 години. Втім, вона залежить і під стану здоров'я. Так ослаблені діти, ті, що одужують після захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають погребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробиш за рахунок 1-1,5-годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удається організувати режим таким чином, щоб школяр міг поспати вдень, його продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним.

Слід обов'язково подбати й про те, щоб дитина щодня проводила достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровчим фактором. Внаслідок якого поліпшується вентиляція легенів, підвищується вміст кисню в крові, нормалізується став нервової системи. Доведено: якщо дитина перебуває переважно в приміщенні, навіть добре освітленому й забезпеченому джерелом ультрафіолету, в неї швидше втомлюються м’язи спини, знижується вміст фосфору (важливого поживного елементу для нервових клітин) у крові, падає гострота зору.

Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку, веде до зміни обміну речовин. Тоді як рухова активність іонізує центральну нервову систему дітей, під час руху відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку, підвищується обмін речовин, посилиться виділення гіпофізом гормону росту.

Інша складова успіху – харчування. Практика свідчить, що в багатьох сім'ях батьки стежать за ним менш ретельно, ніж це має би бути, а в підсумку в їхніх чад виникають порушення апетиту. Для його поліпшення рекомендується давати сирі овочеві салати з рослинною олією, оскільки вони стимулюють вироблення шлункового соку покращують перистальтику кишечника; варений буряк, малосольні огірки, які мають легку жовчогінну дію, що теж збуджує апетит. Дуже корисні й такі незаслужено забуті овочі, як ріпа, горох, боби, гарбуз, редиска, і ягоди; смородина, суниця, чорниця, жимолость, малина, обліпиха, плоди шипшини. Вони містять необхідні вітаміни та мікроелементи в оптимальній кількості. Потрібно привчити дитину обов'язково мити овочі та ягоди і їсти їх чистими руками, щоб уникнути зараження глистами, яке веде до зниження опірності організму.

Таким чином, чим раніше батьки задумаються про зміцнення фізичного стану свою малюка, тим краще..

Ще кілька важливих моментів

Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків.

Для того щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний нежить, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки в порожнину середнього вуха й викликати його запалення. Слід оберігати слуховий апарат і від сильного або тривалого подразника. Особливу небезпеку в цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, втрати еластичності і в подальшому до зниження слуху. Крім того, в навушниках дитина не орієнтується в звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, яка рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід пам'ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а розумової - на 60!

Щоб уникнути напруги зору, слід суворо стежити за освітленістю робочого місця дитини: світло має падати зліва і ззаду (у лівші - праворуч), щоб рука не загороджувала роботу. Дуже серйозно треба ставитися й до вибору книжок. Купуючи їх, батькам слід зверну їй увагу на те, щоб папір, на якому вони видрукувані був цупкий і непрозорий. Аби перевірити це візуально, треба подивитися на сторінки книжки - на них не повинен просвічуватися текст зі зворотного боку. Крім того, не крейдований, оскільки на такому папері текст відсвічує, то погіршує сприйняття і сприяє порушенню зору. Те саме стосується й паперу для зошитів, в яких лінії (фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольорів) мають бути чітко продруковані й водночас збігатися на суміжних сторінках Особлива стаття в профілактиці порушень зору - телевізор і комп'ютер. Перегляд телевізора й роботу на комп’ютері необхідно переривати через кожні 15-20 хвилин (рекламні паузи), а відстань від очей до екрана має бути не менше подвійної діагоналі екрана монітора і не менше 1 метра від екрана телевізора.

Неправильна постава справляє негативний вплив на роботу внутрішніх органів ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, серцево - судинної системи, легенів; зменшуєшся життєва ємкість легенів, знижується обмін речовин, унаслідок чого можуть бути поганий апетит, млявість головні болі, швидка с стомлюваність. Дбаючи про правильну поставу своєї дитини, батькам слід пам'ятати, що портфелі й сумки, які носять на одному боці, для школяра не бажані взагалі - їх носіння може призвести до сколіозу. Ідеальним є ранець. Вага повного ранця не має перевищувати 5-6% ваги дитини, щоб вона не сутулилася і не нагиналася вперед. Загальна вага підручників і всього шкільного приладдя (без ваги ранця або портфеля ), якщо учень носитиме його на відстані, до 3 к, не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм: для 1-2-класників - 1,5-2 кг. Носіння важкого портфеля може викликати порушення постави, спровокувати викривлення хребта і захворювання нирок. Згідно з санітарно-гігієнічними нормами шкільний ранець має бути виготовлений з гігієнічного водовідштовхувального легкого матеріалу, забезпечений світловідбивачами і еластичними замками. забезпеченими ремінцями для регулювання довжини. Крім того, на кожному виробі обов'язково має бути проставлене маркування, для якого віку призначений даний ранець. Чим більше відділень а ранці, тим краще. У такому разі в ньому буде більше порядку і потрібну річ не доведеться діставати з дна.

Увага! Першокласник!

Ведемо дитину в перший клас

Труднощі в навчанні першокласника: що робити?

Малышу тяжело учиться!

Занятия для тревожных первоклассников

Памятка для родителей первоклассников

Не хочу учиться

Больше в школу не пойду

Як підготувати дитину до школи

Звичайно, у шість років дитина ще зовсім маленька. І більшості шестиліток важко вчитись. Але багатьох труднощів можна уникнути, якщо підготувати дитину до школи. Багато у цьому плані дає відвідування дитячого садочку, але не всі діти ходять у садок. Та і у садочку успіхи у дітей різні. Тому дуже важливою тут є роль батьків. Тато з мамою, бабуся можуть вдома підготувати дитину до школи.

З чого ж почати?

Для шестирічної дитини складно звикнути одразу до жорстких умов загальноосвітньої школи, тому за кілька місяців до початку навчання корисно влаштовувати вдома навчальні дні чи уроки тривалістю до 30 хвилин. І обов’язково у формі гри!

Але хочу застерегти вас від поширеної помилки: дитина, яка йде до школи не повинна вміти читати, писати чи робити приклади. Цього її навчать у школі.

Проте певний кругозір та елементарні знання мають бути. Майбутні першокласники повинні мати: уявлення про країну, свята, уявлення про час, одиниці його вимірювання, знання про рослини, тварин, погодні явища,уявлення про простір , величину предмета, елементарні геометричні форми; знати, де ліва, а де права сторона; вміти розповісти про себе та про своїх батьків, місце свого проживання. Маючи ці знання, дитині буде легше вчитись. Необхідно, щоб дитина вміла слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час занять, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання не зрозуміле, оцінювати свою роботу. До початку навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями: «більше», «менше», «однаково», «стільки само», «короткий і довгий», «старший і молодший»; уміти порівняти найпростіші предмети.

Для цього дуже добре підходять методичні книжечки, яких зараз багато: «Готуємось до школи», «Розвиток мислення», «Логіка» та безліч інших. Але займаючись вдома, пам’ятайте: заняття повинно тривати не більше 15 хвилин і дитина має займатись із задоволенням, а не із примусу.

У дітей мають бути сформовані навички самообслуговування: зав’язати шнурки, застібнути ґудзики, перевдягнутись. Якщо ваша дитина ще не вміє цього, поступово привчайте її.

Головна проблема, яку доводиться вирішувати одразу після приходу дитини до школи, — це проблема посидючості. Посидючість з'являється тоді, коли дитина зосереджена і уважна. Можна тренувати зосередженість і уважність у повсякденних справах: дати завдання своєму малюкові правильно розкласти столові прибори, одночасно рахуючи їх, розкласти випрасувану білизну по поличках та інше. Допомагають вихованню посидючості настільні ігри, конструктор «Лего», орігамі, заняття ліпкою, аплікацією.

Важливо навчити дитину формулювати свої думки, розповідати. Для цього читайте їм книжки. Але не просто читайте, а обговорюйте прочитане, задавайте питання по сюжету. Заохочуйте дитину озвучувати свої враження від прочитаного. Прочитали казочку, запитайте чи сподобалась, чому, хто головний герой, хто з героїв сподобався найбільше. Розвиває мовлення також складання розповіді за малюнком чи просто опис намальованого.

Ще одним важливим фактором готовності до школи є рівень розвитку тонкої моторики руки, а простіше: наскільки вмілою і слухняною є кисть дитини. Це впливає не лише на письмо, а і на мовлення. Що краще володіє своєю рукою дитина, то чіткішим у неї буде мова, легше буде її навчитись писати і втомлюватись під час уроків письма вона буде менше. Але це не означає, що починаючи з сьогоднішнього дня, необхідно примушувати малюка писати. Результат звичайно буде, але його можна досягти і менш травмуючим способом. Підготують руку до письма заняття ліпленням з пластиліну чи тіста, розфарбовки, вирізання аплікацій (за умови, що ножицями працюватиме сама дитина. Щоб уникнути небезпеки поранень, купіть спеціальні дитячі ножиці), пальчикові ігри та орігамі, нанизування намистинок, сортування дрібних предметів.

Важливо поступово привчати дитину до відповідного режиму: рано вставати, лягати спати не пізніше дев’ятої. У харчування необхідно ввести багато фруктів, горіхів, меду: ці продукти живлять мозок і активізують мисленнєву діяльність.

Але найголовніше те, як сам майбутній учень буде ставитись до навчання.

Майбутній школяр «починається» з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобуття знань. Величезну роль у прояві такого ставлення відіграють правильне уявлення дітей про навчальну працю та шкільне життя. Вони допомагають збагнути дітям всю серйозність навчальної діяльності та відповідально ставитися до учнівських обов’язків. Батькам треба пам’ятати це, щоб роботу в цьому напрямку будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем: постійно переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, унаслідок чого дитина дізнаватиметься щось нове. Не варто залякувати труднощами, що можуть вплинути на навчання. Треба пам’ятати про те, що в школі часто буває робота не цікавою, але важливою, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову «треба». Варто формувати вміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися невдачею.

А ще підтримуйте своїх дітей знаходьте час для спілкування з ними, для прогулянок, для захоплень і період шкільної адаптації пройде значно легше.